Скажу я вкотре, хоч уже й обридло:
На мову не бува престижних мод.
Допоки є в нас мова, ми — не бидло,
Не покручі й безбатченки — Народ!
(Валентина Сторожук)
Дуже прикро, що ще й досі, на четвертому році війни, трапляються серед нас ганебні випадки неповаги до рідної мови. Ще й сьогодні, на жаль, часто ріже слух убивча мова агресора з уст несвідомих українців, яких навіть смертоносні ракети так званих «освободітєлєй» досі нічому не навчили. Ми ще й досі надто толерантно ставимося до заяв типу «какая разница». Тому організатори загальноліцейного заходу, присвяченого одному з наших найбільших скарбів, мали на меті допомогти всім присутнім усвідомити незаперечну істину: «Мова має значення!»
Яскраві відеоматеріали та красномовні факти переслідувань української мови, – до речі, однієї з кращих мов світу – послужили переконливим доказом прагнення російської імперії знищити нашу державність, нав’язати українцям психологію малоросійства, меншовартості. Адже без мови немає нації, без нації ж немає держави. Тому дуже пристрасно і емоційно на завершення заходу прозвучав вірш, слова з якого хочеться адресувати всім співвітчизникам: «Говоріть українською, люди!» Адже неповага до рідної материнської мови – це неповага перш за все до себе.
І це ще одна незаперечна істина!
